Діагностика Sinanodonta woodiana (Lea, 1834)
Серед усіх представлених на території України беззубок (роди Anodonta, Pseudanodonta, Sinanodonta) найпростіше діагностується саме Sinanodonta woodiana з майже правильними округлими, дещо кутастими обрисами стулок [Гураль-Сверлова, Гураль, 2009; Taurer, 2003]. Подібні обриси можна спостерігати хіба що в деяких молодих особин Anodonta anatina. Проте навіть у них дещо заокруглені обриси стулок обумовлені крилом, яке різко підіймається догори за верхівкою.
Ліва стулка Sinanodonta woodiana (A) і молодої особини Anodonta anatina (B). Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B327, B – B284.
Характерною є також верхівкова скульптура S. woodiana, представлена дуже грубими концентричними валиками [Васільєва, 2011; Гураль-Сверлова, Гураль, 2009; Taurer, 2003], добре помітними навіть без лупи.
Верхівкова скульптура Sinanodonta woodiana (A) та Anodonta cygnea (B). Інвентарні номери показаних матеріалів: A – B327, B – B256.
Перламутр, який вкриває внутрішню поверхню стулок S. woodiana, має рожевий відтінок [Юришинец, Корнюшин, 2001].
На жаль, у малакологічному фонді ДПМ НАНУ станом на кінець 2014 р. зберігається лише одна мушля (дві стулки) S. woodiana з нижньої течії р. Дунай на території Одеської обл. Це не дає нам можливості проаналізувати внутрішньовидову мінливість конхологічних ознак, які мають діагностичне значення.
Розмірна характеристика виду
Sinanodonta woodiana (Lea, 1834)
Максимальна довжина мушлі за даними різних авторів
| Літературне джерело | Максимальна довжина, см |
| [Жадин, 1952] | 16,5 |
| [Юришинец, Корнюшин, 2001] | 15,2 |
| [Taurer, 2003] | 19,5 |